Ранок. 6:00.
У квартирі тиша. У своїх кімнатах сплять діти. Чоловік пішов на пробіжку з Джеккі — нашою омріяною «третьою дитиною», шоколадним лабрадором.
Я виходжу з ванної. На обличчі — легка плівочка від маски, тіло приємно стискає нова спортивна форма. Одягаю кросівки й проходжу довгим коридором повз гантелі, шведську стінку, степер.
Стаю на бігову доріжку — як добре, що облаштували маленький спортзал удома: можу займатись і нікого не будити.
Поки набираю темп і обираю плейлист, бачу, як світло заповнює другу частину коридору, де стоїть висока зелена ялинка — моя мрія. Учора всією родиною прикрашали, сьогодні ж — день Святого Миколая.
Для Юрчика під ялинкою — новий самокат, а Іринка за...